Головна сторінка. На пошуки квітів-слів

Далеко -далеко у казковій країні Мовляндії жила Українська Мова .

 Мешкала вона у біленькій

чепурній хатинці на зеленому горбочку. Весною хатинка потопала в зелені та пахощах величезного саду. За хатинкою був дивовижно -красивий, овіяний таємницями, квітник Слів. Ні сердиті морози, ні злі вітрові завірюхи не мали сили знищити красу Слова українського. Годинами дбайлива господиня ходила коло своїх незвичайних Слів-квіточок, пильно доглядала за ними, та й онуків привчала шанувати рідну мову. Все, здавалося, добре, аж одного разу сталося лихо. Українська Мова як завжди вранці пішла подивитися на свої квіточки -Слова. Спочатку бабусі здалось, що вона втратила зір. Аж ні - небо над головою синє - синє, он соловейко дзвенить піснею на старенькій розлогій груші. Квітник зник?! Жодної квіточки - всі Слова зникли. Гірко заплакала бабуся Мова. Та ось помітила вона невеликий конверт. То його залишила бабусі зла чаклунка:" Що, Мово, не чекала? Позривала я твої Слова-квіти та порозкидала по болотам непрохідним, горам високим, лісам густим. Загинуть вони без вологи через 7 днів, якщо не знайдеш їх. І тоді зникне мова, зів'яне слово українське. Ти вже стара, а учні погано знають українську мову та не зможуть боротися із труднощами. Більше не заплетеш ти вінок із 7 квітів-Слів. Прощавай!" Ще більше засумувала бабуся Мова. Якщо не знайдуться квіти, то загине рідне слово, на квітнику її тільки бур'ян помилок ростиме. Що ж робити? Допоможіть розквітнути рідним словам на квітнику! Тільки пройшовши через випробування чаклунки, можна знайти розкидані квіти, вплести їх у віночок - і тоді чари будуть безсилі. Заквітує рідне слово! Тож готові?